сьогодні багато згадую...наштовхують на спогади і ностальгію деякі щоденники..
я їх також бачила: дівчаток і хлопяток, які не знають, що таке біль і смерть, які живуть у своєму маленькому світі
і безсоромно зваблюють долю.
згадую нашу божевільну компанію - сатанисти і атеїсті, готеси і панки..хм...тепер смішно...
також були безтурботними і підірваними...
..хіба зараз можна сказати, що он тей крутий бізнесмен В.К. колись був постійний кочівник по кладовищам,
носив довгий шкіряний плащ і мав до 20 проколів в тілі...
як все змінююється, час біжить...як він швидко біжить...
зустрічаю, інколи, своїх колишных подруг - вони мене не пізнають...а я їх...
тепер ми круті леді на власних автомобілях, з ноутбуками на колінах і останньою моделлю мобільного телефону у сумочці від Prada...
я посміхаюсь, мені приємно про це згадувати...
про наші дурні витівки, про те як нас не пускали у костел,
про те як сусіди хрестилися коли ми йшли повз....
вони казали:"господи, що ж буде з тих ідіотів, що з них виросте?!!"
тепер вони знають - ми стали людьми, яких колись вони в нас не помічали...
як я люблю кожну хвилину свого життя....