я пізнала цю людину повністю і вона стала мені не цікава, подібно тому. як стають нецікавими багато раз прочитані книги.
Буває... Часто знаєш людину, як відкриту книгу читаєш, навіть її грядущий вчинок чи реакцію на щось можеш передбачити. Але інтерес не пробадає, бо якась таємниця залишається, щось таке несвідоме й незрозуміле, ніби нитка якась. От ось це і тримає людей.
Pidkova44 А інколи ті невидимі ниточки перериваються, через необережні дії чи слова...А буває, що таємниця, яку людина зберігає, не варта уваги, вона занадто егоістична.
There is no Hell... There is no Heaven... There is only Chaos...
Незнаю, мені чомусь завжди шкода коли розгадуєш загадку людини. Дуже часто нехочеться цього... Одчасти тому що частіше всього розчаровуєшся в цій таємниці.
Буває... Часто знаєш людину, як відкриту книгу читаєш, навіть її грядущий вчинок чи реакцію на щось можеш передбачити. Але інтерес не пробадає, бо якась таємниця залишається, щось таке несвідоме й незрозуміле, ніби нитка якась. От ось це і тримає людей.